Мне подарили

15:08 12.10.2017
Андрій Крупко опубликовал запись в сообщество Наш мир

З РАННІХ РОКІВ....

У Дніпрі планують викладати сортування сміття у школах
Фотография
У 2018 році у Дніпрі планують викладати сортування твердих відходів у загальноосвітніх навчальних закладах.
Новий предмет введуть у шкільну программу з ініціативи заступника міського голови з питань ЖКХ Михайло Лисенко, який протягом місяця навчався технологіям переробки сміття у Японії, передає 9 канал Приват ТВ Днепр.

На додачу, протягом наступних 4 років у Дніпрі будуватимуть сміттєпереробний завод. "Спочатку побудуємо сортувальну лінію для твердих побутових відходів, — пояснює він. – Будемо зменшувати кількість сміття для захоронення на полігоні».

На зведення сміттєпереробного заводу необхідно півмільярда доларів, продовжує Михайло Лисенко.

"Японці вже погодились надати кредит на 30 років під 0,5 відсотка річних, однак Україна має гарантувати повернення коштів на державному рівні", — наголошує заступник міського голови з питань ЖКХ.

Наразі пропозицію побудувати сміттєпереробний завод Дніпро також отримало з Великобританії та Австрії, розповідає Михайло Лисенко. «Хто зможе швидко почати реалізацію проекту, з тим і будемо співпрацювати», — каже він.
Метки: навчання, діти, сміття
07:22 29.11.2016
Андрій Крупко опубликовал запись в сообщество Наш мир

ДЕМОНИ ШКОЛИ....

Фотография
СИМПТОМИ НЕЗДОРОВОГО ВІДНОШЕННЯ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ І ШКОЛИ В ЦІЛОМУ:
1.ЗАГАЛЬНА УСПІШНІСТЬ ПО (ВСІМ / ДЕЯКИМ) ДИСЦИПЛІН ЗНАЧНО ЗНИЗИЛАСЯ;

2.В НОРМАЛЬНОМУ АБО ПІДНЕСЕНОМУ НАСТРОЇ ПЕРЕБУВАЄ «СКОТИВСЯ» ВІДМІННИК / ХОРОШИСТ;

3. НЕ ВЕДЕ ЩОДЕННИК (НЕЗАПОВНЕНІ ГРАФИ, НЕ ЗАПИСУЄ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ), В ШКОЛУ ЗБИРАЄТЬСЯ НЕДБАЛО, НЕОХОЧЕ;

4. НЕ ВИКОНУЄ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ ПІД АРГУМЕНТОМ «Я НЕ ЗРОЗУМІВ» АБО «НАМ НЕ ЗАДАЛИ», ПОЧИНАЄ ВЕРЕДУВАТИ;

5. «ДРІБНІ» КОНФЛІКТИ МІЖ ДІТЬМИ ПОЧАСТІШАЛИ, А ТАКОЖ ПОЧАСТІШАЛИ ФАКТИ РОЗКРИТОЇ БРЕХНІ ПРО ПОДІЇ В КЛАСІ І СЕРЕДОВИЩЕ;

6.З АЗАРТОМ РОЗПОВІДАЄ ТІЛЬКИ ПОГАНЕ ПРО ПОДІЇ В КЛАСІ / ШКОЛІ;

7.НА ПИТАННЯ ПРО СЕБЕ (ЩО ТИ РОБИВ У ЦЕЙ МОМЕНТ? ЯК ПОТРІБНО БУЛО ТОБІ ВЧИНИТИ? ЗВІДКИ ТИ ДІЗНАВСЯ? ЯК ТИ ЗРОЗУМІВ, ЩО...?) ВІДПОВІДАЄ НЕВИРАЗНО, НЕРВУЄ, УНИКАЄ ВІДПОВІДІ, ЗМІНЮЄ ТЕМУ.

ЯКЩО ВИ ПОМІЧАЄТЕ БІЛЬШЕ 4 СИМПТОМІВ З ЦЬОГО СПИСКУ У СВОЄЇ ДИТИНИ, ТО ШВИДШЕ ЗА ВСЕ ВІН СТАВ ЗАРУЧНИКОМ НЕГАТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ШКОЛИ, І, МОЖЛИВО, БУВ ВТЯГНУТИЙ В ЯКІСЬ ІНТРИГИ. ШВИДШЕ ЗА ВСЕ, В ЦЬОМУ Є ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДОРОСЛИХ...
14 «ДЕМОНІВ» В ПОВЕДІНЦІ ДОРОСЛИХ, ЩО ПЕРЕТВОРЮЮТЬ ШКОЛУ В ПЕКЛО:.
1. «НЕ ПОЯСНИЛИ — НЕ ЗНАЄШ, НУ НЕ РОБИ» — ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ НА СЛОВА «НЕ ЗНАЮ», «НЕ ЗРОЗУМІВ» ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ НЕ РОБИТИ; НЕ СВАРЯТЬ ЗА ВІДСУТНІСТЬ ЗАПИСУ Д / З В ЩОДЕННИКУ «ЗАБУВ»; УЧИТЕЛЬ НЕ ПЕРЕВІРЯЄ ВИКОНАННЯ Д / З, НЕ ЗАУВАЖУЄ, НЕ ПОВІДОМЛЯЄ БАТЬКАМ ПРО НЕГОТОВНІСТЬ ДО УРОКІВ.

2. «МЕЖІ ДОЗВОЛЕНОГО» — ЗА ВІДСУТНОСТІ КОНТРОЛЮ З БОКУ БАТЬКІВ І / АБО ФОРМАЛЬНИХ ВИМОГ УЧИТЕЛЯ ДІТИ ПЕРЕВІРЯЮТЬ КОРДОНИ КОМФОРТНОЇ «ЗОНИ НЕРОБСТВА І ВСЕДОЗВОЛЕНОСТІ»: В ПРИМХЛИВІЙ ПОВЕДІНЦІ, В БЕЗЛАДНОМУ НАВЧАННІ, БРЕХНІ НА ТЕ, СКІЛЬКИ ЇМ ДОЗВОЛЕНО; УЧЕНЬ НЕ ПОВТОРЮЄ ПРОЙДЕНЕ.

3. «ТРЕТІ РУКИ» — ДІАЛОГ «ВЧИТЕЛЬ-БАТЬКО» ВІДБУВАЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ УЧНЯ, ІНШИХ БАТЬКІВ, АБО ЛИСТУВАННЯМ ПО СМС, В СОЦМЕРЕЖАХ, ЗАПИСКАМИ.

4. «ВІРЮ НА СЛОВО» — РОЗПОВІДІ ВІД ДІТЕЙ ПРИЙМАЮТЬСЯ БАТЬКАМИ, ВЧИТЕЛЯМИ, УЧНЯМИ НА ВІРУ ЯК ДОСТОВІРНІ, НЕ З'ЯСОВУЄТЬСЯ ІСТИННІСТЬ, НЕ ЛОВЛЯТЬ НА ФАКТАХ.

5. «ЗІПСОВАНИЙ ТЕЛЕФОН» — ІНФОРМАЦІЯ, ПЕРЕДАНА ПО ЛАНЦЮЖКУ ПЕРЕКРУЧУЄТЬСЯ В ПЕРЕКАЗАХ І ВТРАЧАЄ ПЕРВІСНИЙ ЗМІСТ, ОБРОСТАЮЧИ НЕГАТИВНИМИ ПОДРОБИЦЯМИ І СМИСЛАМИ, ІНФОРМАЦІЯ НЕ ПЕРЕДАЄТЬСЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ЇЇ ОДЕРЖУВАЧУ.

6. «ЖИТТЯ ЗА ЛАШТУНКАМИ» — ОБГОВОРЕННЯ ЖИТТЯ І ПОДІЙ КЛАСУ «ЗА ЛАШТУНКАМИ» БЕЗ УЧАСТІ БЕЗПОСЕРЕДНІХ УЧАСНИКІВ.

7. «ІЛЮЗІЯ ВСЕВИДЮЩОГО ОКА» — КОЛИ ВЧИТЕЛЬ ПЕРЕКОНАНИЙ, ЩО ЗНАЄ ЯК ВЛАШТОВАНЕ ЖИТТЯ ТА СІМ'Я УЧНЯ / КОЛИ БАТЬКО ПЕРЕКОНАНИЙ, ЩО ЗНАЄ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ НА УРОКАХ / НА ПЕРЕРВАХ, ПРИ ТОМУ, ЩО НЕ БАЧАТЬ, НЕ ЧУЮТЬ НА ВЛАСНІ ОЧІ НАСПРАВДІ ЯК ВОНО Є.

8. «ІЛЮЗІЯ ПРОЗОРОЇ КУЛІ» — КОЛИ ЯКИЙСЬ ВАЖЛИВИЙ МОМЕНТ В СПІЛКУВАННІ АБО ВЗАЄМОДІЇ МІЖ «УЧИТЕЛЬ-УЧЕНЬ-БАТЬКО» ВВАЖАЄТЬСЯ ОЧЕВИДНИМ І ПРО НЬОГО НЕ ЦІКАВЛЯТЬСЯ І НЕ УТОЧНЮЮТЬ, ПРИ ЦЬОМУ У КОЖНОГО СВІЙ СЕНС В ЦЬОМУ МОМЕНТІ.

9. «ДОРОСЛИМ ТЕКСТОМ» ДІТИ ГОВОРЯТЬ ПРО ШКОЛУ, ВЧИТЕЛЯ, ОДНОКЛАСНИКІВ, ОЗВУЧУЮТЬ ПОЗИЦІЮ ДОРОСЛИХ (СВОЇХ БАТЬКІВ / ВЧИТЕЛЯ), НЕ МОЖУТЬ ВІДПОВІСТИ, ЯК ДУМАЮТЬ САМІ ОСОБИСТО.

10. «ПАРАЛЕЛЬНІ СВІТИ» — ОСОБИСТА НЕПРИЯЗНЬ «УЧИТЕЛЬ-БАТЬКО» ПРИ ВІДСУТНОСТІ ПРОБЛЕМ ВЧИТЕЛЯ З УЧНЕМ, НЕ ПОДІЛЯЄТЬСЯ ПРИВАТНЕ І ДІЛОВЕ СТАВЛЕННЯ.

11. «ПРИЧИНА ВСІХ БІД» / «КОНФЛІКТУЮ, ЗНАЧИТЬ, ДБАЮ» — ПРИ ВЧИТЕЛЬСЬКОМУ / БАТЬКІВСЬКОМУ БЕЗСИЛЛІ ПОЧИНАЄТЬСЯ ВІЙНА ПРОТИ БАТЬКА / ВЧИТЕЛЯ / СУСІДА-ПО-ПАРТІ ЯК «ІСТИННОЇ» ПРИЧИНИ ВСІХ БІД, АЛЕ ПРИ «ЗНИЩЕННІ» «ПРИЧИНИ» ПРОБЛЕМИ ЗАЛИШАЮТЬСЯ, НЕ ЗНИКАЄ ПРЯМА ПРОБЛЕМА З ПОГАНОЮ ПОВЕДІНКОЮ, ДЕФЕЦІТ ЗНАНЬ, ВІДСУТНЯ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДИТИНИ ЗА СВОЇ ДІЇ.

12. «ХИБНА ТУРБОТА» — БАТЬКИ НАМАГАЮТЬСЯ ЗРОБИТИ СЕРЕДОВИЩЕ НАВЧАННЯ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ ЗРУЧНИМ І ЛЕГКИМ ПРИ НЕЕФЕКТИВНОМУ НАСТРОЇ І ТАКТИЦІ ВЧИТИСЯ САМОЇ ДИТИНИ, НЕ ПРИЙМАЮТЬСЯ ПРАВИЛА І ВИМОГИ ШКІЛЬНОГО ПОБУТУ.

13. «СОЛІДАРНІСТЬ» — ПРИ ВІДСУТНОСТІ ОСОБИСТОЇ НЕПРИЯЗНІ / ПРЕТЕНЗІЇ ДО ВЧИТЕЛЯ / ОДНОКЛАСНИКА / БАТЬКІВ ОДНОКЛАСНИКІВ ПІДТРИМУЄТЬСЯ УЧАСТЬ В КОНФЛІКТІ ІНШИХ, НЕ ПОДІЛЯЄТЬСЯ ДРУЖБА І НАВЧАЛЬНІ СПРАВИ В ШКОЛІ.

14. «ОСОБИСТІ РАХУНКИ» — ПРИ БЛАГОПОЛУЧНОМУ ПОЛОЖЕННІ УЧНІВ КОНФЛІКТУЮТЬ МІЖ СОБОЮ ДОРОСЛІ «УЧИТЕЛЬ-БАТЬКИ», «БАТЬКИ-БАТЬКИ», «БАТЬКИ-ДРУГИЙ УЧЕНЬ», ПРИ ЦЬОМУ НЕМАЄ ПРОБЛЕМ В НАВЧАННІ.
Метки: школа, діти, стосунки
10:42 10.09.2016
Андрій Крупко опубликовал запись в сообщество Наш мир

5 правил як виховати заможну дитину

Фотография

Правило 1. Ніколи не говори погано про гроші. Не обговорюй багатих людей в негативному ключі
Якщо дитина вирішить, що гроші — це погано і всі багаті — хапуги і обманщики, то як ВОНА зможе без самосаботажа прагнути до високих фінансових цілей?

Поетом говори про гроші, як про благо і про радість.

Акцентуй, скільки доброго зробили багаті люди і що багатим бути — це дуже добре.

Правило 2. Розмовляй з дитиною на серйозні теми
Всі багаті люди, яких я знав, мали відкритий до всього нового розум. Щоб розвинути його у СВОЄЇ дитинИ — Не бійся говорити на тему грошей, відносин, відповідальності, влади.

Обговорюй складні "недитячі" теми, щоб і в дорослому житті ТВОЯ дитина зустрічала складні завдання відкрито, без страху.

Це допоможе ЇЙ вирішувати їх, а не ховати голову в пісок, як роблять більшість бідних неуспішних людей.

Правило 3. Став дитині відкриті питання, щоб це вчило ЇЇ думати
Енциклопедичні знання зараз коштують дешевше, ніж папір, на якому друкують ці енциклопедії.

На умінні думати можна створити бізнес. За вміння думати готовий платити хороші гроші будь-який роботодавець.

Щоб розвинути ЇЇ — задавай дитині питання, на які можна відповісти "так" або "ні". Це змушує шукати відповіді, розвиває мозок і мислення.

Плюс ти будеш здивований як мислять діти.

Вони поза шаблонів і правил. Це допоможе і тобі почати мислити більш нестандартно.


Правило 4. Хвали за зусилля, а не за результат
Заохочувати успіх і карати за невдачу здається абсолютно логічним. Однак давай дивитися на факти. У більшості сфер, переможців меншість.

Ті кілька людей, які завжди на вершині, процвітають при такому підході (і впадають в страшну депресію, коли не досягають успіху).

А решта поступово перестають навіть намагатися.

Якщо ти будеш хвалити дитину тільки за результати — ВОНА може почати чинити так само.

Тому заохочуй результат, зусилля, самовіддачу. Саме це насправді приносить результати і гроші в довгостроковій перспективі.


Правило 5. Привчай дитину до праці
Я не виріс в багатій родині, але мої батьки заклали в мене любов і повагу до праці.

Я з дитинства пас корів на лузі, їздив продавати овочі та фрукти на ринок. Це дозволило мені і в майбутньому сприймати роботу без опору.

Тому і своїй доньці я закладаю любов до праці. Залучаю до роботи по дому, допомогати бабусі і дідусю.

Якщо хочеш виховати багату дитину — не карай роботою, допоможи побачити у праці радість і щастя від отриманих результатів.


Давай посильну роботу, хвали і заохочуй за зусилля і працьовитість.

Дотримуйся цих 5 правил, щоб закласти в свою дитину фундамент переможця і багатої людини. І через багато років ти будеш пишається ЇЇ успіхами.
Метки: діти, гроші, виховання
19:10 26.04.2016
Андрій Крупко опубликовал запись в сообщество Наш мир

Діти та фінанси...

"....зміст сучасної навчальної програми має включати чотири елементи грамотності: фінансову, цифрову, громадянську, глобальну." http://osvita.ua/school/reform/49139/

Метки: діти, освіта, фінанси
12:16 23.02.2016
Андрій Крупко опубликовал запись в сообщество Наш мир

ДИТЯЧИЙ САДОК, ЯКИЙ РОЗРАХОВАНИЙ НА САМОНАВЧАННЯ

Изображение
Архітектор JURE Kotnik розробив проект дитячого садка, розрахованого не стільки на виховання, як на самонавчання. Тут діти вільно можуть переміщатися між просторами, розмальовувати стіни і займатися улюбленими справами.
Відкрите планування будівлі об'єднує нечасто використовувані простори шаф, коридору та сходів з ігровими кімнатами, що створює єдину площу в 700 квадратних метрів, призначену для цікавого проведення часу.

Для цього дизайнери також обладнали кімнати розсувними дверима, щоб вихователі завжди мали можливість об'єднати різні простори всередині будівлі.
Кожна з 8 ігрових має різне устаткування і сферу навчання. Деякі призначені для науки, інші краще облаштовані для музики і мистецтва, спорту або просто розваг. У центрі будівлі знаходяться багатофункціональні райдужні сходи, які допомагають дітям вивчати кольори і цифри, служать великим полотном для творчості завдяки дошках на бічних стінках.
В її нижній частині є місце для зберігання і відпочинку з подушками, де діти можуть мати власний спокійний куточок, прихований від інших, більш активних, областей. Дизайнери також розмістили червону гірку — нескінченний атракціон гри і фізичних вправ, який діти люблять використовувати замість спуску по сходах вниз. Меблі на коліщатках уможливлюють просторові конфігурації, а тематичні куточки, численні дошки і спортивний інвентар всіх видів дозволяє дітям бути активними і займатися улюбленими справами.
Майданчик навколо саду обладнано гумовими і трав'яними поверхнями, ігровими зонами в гуртках, в тому числі пісочницею, зоною для водяних ігор і скелелазіння, площею для малювання і т. Д. Також Šmartno Timeshare Kindergarten має свій невеличкий город, де діти допомагають вирощувати їжу, яку вони можуть пізніше з'їсти.
Изображение
Изображение
Изображение

7381АК

Метки: діти, розвиток
19:58 16.12.2015
Андрій Крупко опубликовал запись в сообщество Наш мир

Наполегливість, а не талант — головна причина високої успішності у дітей

Наше суспільство поклоняється талантам, і багато людей вважають, що, володіти чудовим інтелектом чи здібностями і впевненістю у своїх здібностях — це і є рецепт для досягнення успіху в школі і в житті.
Нове 35-річне дослідження показує, що більшість цих «самородків» в майбутньому чекає провал, а успішність дітей більше пов'язана із зусиллям і завзятістю, а не талантом.
У статті, опублікованій в Scientific American дослідник Керол С. Dweck, професор психології Стенфордського університету, США, розкриває секрети високої успішності дітей у школі і в житті.

Упродовж трьох десятиліть команда дослідників відстежувала роботу батьків і вчителів, які несуть відповідальність за когнітивний розвиток дітей, заохочуючи їх бути стійкими до вирішення проблемних питань замість того, щоб підкреслювати їх інтелект. Вони розповідали дітям історії, акцентуючи їх увагу на значущості праці та наполегливості, отриманні радості від навчання. Навчали їх, що розум повинен постійно оновлюватися, щоб добре працювати.

Мотивом Керола привчати дітей боротися з невдачами став експеримент з гризунами в 1960 році, коли вони відмовлялися виконувати певний маршрут для отримання їжі і швидко здавалися.

Він вирішив вивчити причину появи стану «безпорадності» і «безнадійності» і з'ясував, що вони пов'язані з вірою людей в причини, які призводять до помилок. Дослідження було перенесено в область освіти, і проводилось зі школярами загальноосвітньої програми.

Було відзначено, що відсутність шкільних зусиль, які не мають нічого спільного з інвалідністю змушують дітей скоїти більше помилок при спробі вирішити математичні завдання.

У дослідженні, яке розділило дітей на дві групи, в одній дітей хвалили «які вони розумні», а в іншій хвалили «як вони стараються.» Перша група не змогла вирішити більш складні завдання, в той час як другій вдалося розгадати труднощі і рухатися вперед.
Пояснення цього результату є те, що найзатятіші школярі не думають про свою невдачу, але зосереджені на роботі з пошуку помилок, допущених у процесі, щоб спробувати виправити їх. Така здатність називається наполегливість.

Наше суспільство вірить у талант і припускає, що деякі люди вміють щось краще за інших. За даними опитування, проведеного в 1990-х роках, 85% батьків вважають, що хвалити здатність і інтелект своїх дітей, коли вони мали гарну продуктивність, означає, що вони будуть почувати себе більш мотивованим. Тим не менш, дослідження показали, що такі діти відчувають себе більш крихкими і уразливими.

Як подолати труднощі

Наполегливість — це навичка, яка виробляється в ранньому віці і її слід заохочувати як вдома, так і в школі. У дітей, яких хвалять за їх вроджений талант, наприклад, може розвинутися неявне переконання, що вони народилися розумними, і що зусилля, щоб дізнатися щось нове менш важливо, ніж бути розумним. Проблема в цій вірі в те, що це заважає їм побачити проблеми або помилки. Необхідність докладати зусилля, вони часто розглядають, як загрозу своєму его, а не як шлях для розвитку. Це призводить до втрати довіри і мотивації, коли робота дається важко для них.

7381АК

Метки: діти, успіх
06:54 28.10.2015
Андрій Крупко опубликовал запись в сообщество ⋘ КРА - СО - ТА ⋙

Діти та монстри....

Діти в серії фотографій Лора Файл не бояться монстрів. Це монстри бояться дітей.

У свій час в дитинстві я боявся заснути вночі... Завжди у снах переслідували монстри та інша нечисть... Так було поки в свій сон я не почав брати зброю...
Метки: фото, діти, монстри
19:48 27.10.2015
Андрій Крупко опубликовал запись в сообщество Наш мир

ВИРОЩУВАННЯ ВЛАСНОЇ ЇЖІ, ЯК ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ПРЕДМЕТ У ВСІХ ШКОЛАХ

Изображение
Изображение
Садівництво та городництво — це форма мистецтва, яка особливо добре запам'ятовується нам з дитячих років. Вальдорфська школа в Кейп-Коді запустила програму садівництва для своїх учнів, щоб стати джерелом натхнення для всіх. Досвід цієї школи просто фантастичний.
Парник розміром 7 х 14 метрів є центром всієї діяльності. Там, діти вирощують моркву, шпинат, капусту та інші овочі, у тому числі і зелень. У процесі, вони вивчають всі переваги вирощування власних овочів і етапи, які необхідно пройти, щоб з насіння отримати готову їжу.
Ця школа пропонує практичну модель для вирощування свіжих продуктів навіть під час зимового сезону, в кліматі, де життєва мудрість говорить, що зробити цього не можна.
Метки: школа, діти, розвиток
13:54 01.09.2015
Андрій Крупко опубликовал запись в сообщество Наш мир

Дайте спокій батькам

«Прости їм, бо не відають, що творять»
Дивлячись на божевільну кількість поп-психологічних статей, написаних на тему відносин з батьками, думалось, що тема давно себе вичерпала. Вже, начебто, і додати нічого: все розказано і про образи, і про травми, і про інші негаразди. Але проблема чомусь поводиться подібно горезвісній гідрі: чим частіше її згадують, тим більш поширеною вона стає. Волею-неволею даний факт наштовхує на крамольну думку — може, ми дивимося якось не так? Може, щось важливе вислизає від уваги?
Почавши порівнювати подібні статті між собою, я помітив три основні авторські позиції:
Одні намагаються пояснити, що з читачем робили в дитинстві не так і чому в результаті він вийшов настільки нещасний, невмілий або ще який. Що робити далі з цим сакральним знанням, найчастіше не говорять.
Інші волають до відповідальності дорослих дітей. Мовляв, що ж ви самі за себе досі не вирішуєте? Заклик зрозумілий, але чомусь в ньому чується знайомий з дитинства докір, якому автоматично хочеться зробити на зло.
Треті запевняють, що батько вже давно сидить у нас в голові, і домовлятися тепер треба з ним, а не з реальними предками. З цим теж можна погодитися, хоча не можна сказати, що переклад конфлікту з зовнішнього у внутрішній сильно спрощує ситуацію.
Ще трохи узагальнимо і спростимо: з трьох позицій виходять питання «Чому так склалося?», «Що тепер робити?» І «як з цим жити?». Питання по-своєму корисні. Але, на мій погляд, ще одного не вистачає: «навіщо?». Спробуємо відповісти на нього в різних варіаціях і подивимося, що це дасть.
«Навіщо нелюди-батьки все це з нами робили?» Якщо ви вже самі встигли стати батьками, то можете помітити, що ваші власні стосунки з дітьми в безлічі випадків включені в процес вирішення побутових завдань. Потрібно готувати, прибирати, працювати, ходити в магазин, відвідувати лікаря. При цьому хочеться якось встигнути відпочити, зустрітися з друзями, зайнятися улюбленим хобі. І в цьому у всьому потрібно не просто зібрати дитину, нагодувати і вимити — їй необхідно приділити емоційну увагу. Тут і криється основна проблема: щоб усе встигнути без стусанів, лайки і «тому що я так сказав», потрібно володіти рядом психолого-педагогічних знань і умінь. Зараз їх придбати не проблема: книгарні ломляться від тематичної літератури на будь-який смак, Інтернет пропонує сотні вебінарів, майстер-класів та тренінгів, а психологічний центр з потрібним фахівцем можна знайти мало не через дорогу. Дитяча психологія стала найбільш затребуваною і багатою на пропозиції галуззю психології, тому було б бажання. А що з цього було у ваших батьків? Ось і перша відповідь: у більшості випадків ніхто не збирався жолобити вашу незміцнілу психіку, просто потрібно було вирішувати життєві проблеми, в які вас, через незнання, не завжди вдавалося грамотно включити.
«Навіщо згадувати минуле?» Різні часи виставляють різні вимоги до людини, а у нас умови радикально змінювалися кожне покоління. Те, що було нормою тоді, зараз часто виглядає дикістю. І це стосується не тільки інструментів виховання, але і його цілей. Чому навчати, до чого готувати дитину, якщо вже сам не дуже розумієш, як жити правильно? Оскільки єдині цінності виявилися втрачені, кожній родині доводилося відповідати на це питання по-своєму. Так, далеко не всі рішення виявилися вдалими, але іншого в такій ситуації важко очікувати. Так чи інакше, це вже факт, що стався, який змінити не можна. Тому друга відповідь: копання в дитинстві допомагає розібратися в собі, але тільки якщо мета — навчитися приймати минуле і себе в сьогоденні.
«Навіщо вибудовувати відносини з батьками?» Ви, ніби як, вже самі дорослі люди, можливо навіть зі своїми дітьми. У вас, припустимо, немає бажання ні звинувачувати когось, ні виправдовувати. Ви просто хочете будувати своє життя без оглядки на минуле. Це, безумовно, гідна позиція, але заново винаходити велосипед не завжди доцільно. У нуклеарній сім'ї (мама-тато-я) в порівнянні з розширеною (з натовпом тісно взаємодіючих родичів) є і плюси, і мінуси. Головний плюс — незалежність, а головний мінус — втрата родового досвіду і зв'язку поколінь. Якщо не у кожного, то у більшості є успадковані риси характеру, звички, установки та інші речі, від яких хочеться позбутися. Нам може не подобається цей багаж, ми можемо боятися передати його вже своїм дітям, але в спробах відмовитися від нього, ми приречені здійснювати ті ж помилки, що і наші батьки. Якщо, звичайно, ми не знаємо, які перешкоди вони долали, як і з яким результатом. І це третя відповідь: не потрібно ні звеличувати, ні знецінювати батьків, але корисно враховувати їх досвід. Він нас самих може зробити впевненіше.
На завершення узагальню сказане. Дитячо-батьківські відносини заслуговують, щобїм приділяли увагу. Але колупатися в них, щоб виправдати свої нинішні невдачі зовсім безцільно і не має сенсу. Куди корисніше дізнаватися, як жили батьки, використовувати те, що вони вам дали, і вчитися прощати їхні помилки, щоб розумно ставитися до своїх.



7381АК

Метки: діти, стосунки, батьки
19:35 16.07.2015
Андрій Крупко опубликовал запись в сообщество Наш мир

Тільки щоб подарунок став "подарунком", його ще важливо віддати. Іншому. Назовсім.

Ця історія сталася давно. Дочка була першокласницею. До шкільного ранку їй був потрібен костюм клоуна. Ми разом змайстрували яскраве вбрання. Приміряли — залишилися задоволені. Тут же перед дзеркалом намалювали помадою яскраві щічки. А потім я запропонувала: «Давай для виступу намалюємо маску як у клоуна в цирку?» Це була така гра і дочка кивнула. А я з усією відповідальністтю хорошої мами стала шукати театральний грим. Знайшла у друзів і першим же вільним вечором вирішили потренуватися.
Я старанно вимальовувала особу клоуна. Через деякий час дочка попросила: «Покажи! Ну, покажи, що виходить! »А мені хотілося, щоб вона побачила все відразу, і я відповідала:« Ще трохи, потерпи... » Я захоплювалася все більше. Малятко моє від нетерплячки і втоми совгалось на стільці ...
Готово. З передчуттям задоволення, підводжу її до дзеркала. Кілька секунд Ксюшка дивиться на веселого, широко усміхненого клоуна на своєму обличчі, а потім починає ревіти. Вона ридає відчайдушно, захлинаючись, а я розгублена і злякана ніяк не можу її заспокоїти. Шепочу всякі ніжності, гладжу і заколисую. Тільки через якийсь час затихає.
Потихеньку стираю грим... Переставши схлипувати, вона нарешті каже: Розумієш, там на мене дивився справжній клоун, а я зовсім, зовсім себе так в душі не відчувала....
Вже потім я дізналася, що «конгруентність» — це не тільки в математиці. Вже потім я пройшла багато психологічних груп...
А тоді це був мій найсильніший урок. Про цілісність. Про щирість. Про співзвучність того що всередині, і зовні.
Я ліплю із пластиліну.
Пластилін ніжніше ніж глина
Я ліплю із пластиліну ляльок, клоунів, собак...
Ads by GETAds(?)Hide ads
Ми малюємо на обличчях наших близьких. Малюємо те, що хочемо бачити. Щоб було красиво, щоб вийшло добре, щоб вони були щасливі. Так ми думаємо.
... Дівчина, 19 років. Страхи, невпевненість, порушений сон, самотність, суцільне «я невдаха» ... «Золота медаль». Університет. Факультет «Облік і економіка». Математику ненавидить. Пише вірші і прозу. Слова підбирає легко, як дихає. А тато сказав: «Тільки спробуй кинути факультет...»
... Чоловік, 40 років. Рослий, красивий, розумний. Каже: «Я живу, як надірвана банкнота, чи то лагодити, чи то з обігу виймати...» Мама з дитинства твердила: «Ти не повинен бути схожий на свого батька-ганчірку. Він, нероба, мені всю кров випив! ». І він живе, ховаючи любов до батька, постійно заспокоюючи маму і стримуючи свій гнів. Живе з застиглим виразом вічної винуватості ...
... Жінка, 30 років. 60 зайвих кілограмів. 2 вчені ступені — економіка та юриспруденція. Живе з мамою, бабусею, прабабусею. Мріє про сім'ю і дитину. Над своїми дитячими фотографіями ридала годину. Вона на них скрізь танцює. Тонка і легка, як сонячний промінчик. А в 15 років від «старших жінок» дізналася: «Всі чоловіки — хтиві сволочі, їм потрібно тільки одне. Треба бути розумною, а не красивою ». Решта п'ятнадцять років вона навчалася і їла + 4 кг. щорічно...
Мене постійно до глибини душі вражає, наскільки сліпі батьки, коли справа стосується мрії їхньої дитини. Вони її не розуміють. Причому не розуміють щиро.
Алессандро Барікко. "Така історія"
Завжди з радістю помічаю, які гарні стають особи на психологічних групах. Коли пройшов якийсь час і всіх потихеньку, але все ж відпустило... Дивлюся, і начебто кожного знаю, а бачу немов перший раз. Краа-сивучі такі .... І ще змінюються голосу. І рухатися починають по-іншому. Немов прибрали невідомого режисера-ляльковода. А зсередини тихий вдих-видих: «Я. Є. Я »...
Ми хочемо своїм близьким щастя. Ми хочемо, щоб вони посміхалися. І ми краще знаємо, що для цього потрібно. З боку ж видніше...
«— Що ти хмуришся? Посміхнися!
— Що ти смієшся? Хіба це смішно?
— Як ти можеш це носити? Тобі не йде.
— Зміни зачіску! Це не твій стиль!
— На кого ти схожий! Коли ж ти станеш нормальною людиною? »
Діти виростають і стають дорослими. І ось вже самі, за звичкою, за законом жанру вищипують, висмикують, викорчовують своє, природне. А натомість добудовують, домальовують, доліплюють чуже. Але соціально затребуване. І близькими сприйнятне.
А потім, з гострої сумом нереалізованої мрії починають «заточувати олівці».
Не малюйте на обличчях тих, кого любите. Це не місце для вираження наших бажань. І життя близьких не для того, щоб заповнювати порожнечу в своєму.
Помічали, як батьки, зробивши дітям дорогий подарунок, потім ревно спостерігають — чи правильно ним користуються? Чи добре поводяться?
Дати життя — безцінний дар. Тільки щоб подарунок став «подарунком», його ще важливо віддати. Іншому. Назовсім.



7381АК

Метки: діти, батьки, розуміння
15:53 30.06.2014

Страх — це основа дитячої сором’язливості. Панічна боязнь виражається, перш за все, в замкнутості. Сором’язливість у дитини можна помітити вже в ранньому дитинстві. Так до 2 років у таких дітей проявляються ознаки збентеження і сорому, уникнення людей. Напевно кожному доводилося спостерігати за дитиною, яка ховається за мамину ногу, а якщо поставити йому запитання, лише мовчки, дивиться спідлоба. Якщо таке повторюється досить часто, батькам не варто заспокоюватися. Це явна ознака сором’язливості і вживати заходів потрібно негайно. Багато батьків, вихователів помічають, що з дитиною не все гаразд, занадто пізно, коли вона вже залякана цілим світом.

А чому це відбувається? Близькі дитини самі закріплюють таку поведінку. Так як правило, сором’язливі діти не створюють жодних проблем. Вони посидючі, безконфліктні, мовчазні. Взагалі гарні для оточуючих. Скажімо так, зручні. Якості сором’язливї дитини часто приймають як зразок. Такі діти — не в’язні в’язниці, але їх свобода вже обмежена прутами залізної клітки під назвою "сором’язливість". Їх єдине бажання — сховатися, зникнути, щоб їх залишили в спокої. Сором’язливі діти дуже схожі, нагадують близнюків. Вони однаково опускають голову, дивляться в підлогу, в сторону, соваються на стільці, сутуляться, часто не можуть відповісти на найпростіші запитання. Але за цією схожістю поведінки можуть ховатися самі різні причини. Їх сором’язливість, як маска, за якою ховаються психологічні проблеми.

Ось деякі з них:

· Дитина, не вміючи реалізувати свою жагу лідерства, уникає спілкування з однолітками. На питання дорослих така дитина відповідає: "Не хочу, не цікаво".

· Сором’язливість часто притаманна вразливим і образливим дітям. Вони не прагнуть бути в центрі уваги, а навпаки уникають контактів.

· аутичні діти. Така дитина живе у своєму світі, зрозумілому тільки їй одній і не відчуває ніякої потреби в спілкуванні (часом навіть з близькими).

​ ​· Соромливі бувають, діти з бідної фантазією, нерозвиненим мисленням і повільної реакцією, внаслідок цього вони часто не знають, що сказати і як поступити.

Що робити, якщо ваша дитина сором’язлива? По-перше, слід, підвищувати її самооцінку, а по — друге зацікавити чим-небудь, розширювати її кругозір. І ні в якому разі не навішувати ярлики. Коли вже є гіперсором, звернутися до психолога. Парадоксально, але батьки і педагоги, вихователі можуть, як породити сором’язливість, так і позбавити дитину від неї. Для останньіх розроблені спеціальні методики, ігри, тренінги тощо Але простіше попередити появу гіперсорому, ніж боротися. Тому терапією повинні стати батьківська любов і турбота. Любіть своїх дітей і не лінуйтеся їх виховувати, віддаючи їм фізичне і душевне тепло.

http://slovo-motivator.webnode.com.ua/psikholog%D1%96ya%2c-stosunki/%22d%D1%96tki-v-kl%D1%96tts%D1%96%22-abo-dityacha-sorom%27yazliv%D1%96st-/

13:57 10.11.2013
Андрій Крупко опубликовал запись в сообщество Интересное для всех!

Казки: від дітей дітям

В час коли комп’ютер став невід’ємною частиною нашого життя, діти з самого рання розбираються в наворочених побілках, спілкуються в соцмережах, зависають в комп’ютерних іграх, багатьох батьків турбує така тенденція нашого часу.

З метою створення безпечного онлайн простору для дітей у Великобританіїбуло створено незвичний сайт казок від дітей до дітей Smories.com Smories.com

На цьому сайті викладено велику кількість відео, в яких діти читають в слух або розповідають дитячі історії, казки.

Користувачі мають змогу вибрати відео-казку залежно від віку та жанру. Відео триває не більше 10 хвилин. Автори-початківці творів для дітей мають змогу отримати оцінку власним творінням, з прогнозувати попит на власне творіння.

Дитині цікаво не лише послухати іншого, але й себе спробувати в ролі актора. До того ж такий досвід дозволить дитині розвивати мовні та інтонаційні якості.

Сайт можна переглядати не лише за допомогою комп’ютера , але й інших пристроїв з виходом в інтернет, що дозволить зайняти ваше чадо.

http://slovo-motivator.webnode.com.ua/ts%D1%96kavinki/%D1%96dei-dlya-b%D1%96znesu/kazki%3a-d%D1%96ti-d%D1%96tyam/

Метки: діти, бізнес, ідеї, казки
05:54 27.07.2013
Андрій Крупко опубликовал запись в сообщество Юмор

Анекдоти українською мовою

— Алло, чувак! Приїжджай до нас на дачу!

— Не хочу!

— В нас тут багато пива, шашлик, і п'яні дівчата...

— Тато, я другий раз на цю фішку не куплюсь!!! Копайте картоплю самі!...

Метки: діти, картопля, батьки
22:02 17.06.2013
Андрій Крупко опубликовал запись в сообщество Юмор

Анекдоти українською мовою

Під час ранкової пробіжки Янукович перебігає через невеликий місток. Спотикається, перелітає через перила і падає в струмок. Поки охоронці встигли спуститися, Яника вже витягли з води троє дітлахів, які ловили рибу внизу.

Вітя розчулений таким порятунком сказав хлопцям, що виконає їх будь-яке бажання.

1-й: — Хочу в Діснейленд.

— Немає проблем. Я відвезу тебе туди на своєму президентському літаку.

2-й: — Хочу кросівки, як у Майкла Джордана на пневмоподушечках.

— Вважай, що вони вже в тебе і навіть з автографом Майкла.

3-й: — А мені інвалідний візок з моторчиком, вбудованим телевізором і навушниками. є

Яник (здивовано): — Але ти, ніби не схожий на інваліда?

— Але я ним стану, коли мій тато дізнається, що я врятував вас, коли ви тонули.

http://www.facebook.com/pages/%D0%90%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D0%B4%D0%BE%D1%82%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E/275756562474987?ref=stream&hc_location=stream

Метки: діти, порятунок
Мы — это то, что мы публикуем
Загружайте фото, видео, комментируйте.
Находите друзей и делитесь своими эмоциями.
Присоединяйтесь
RSS Андрій Крупко
Войти